Погода в інших містах

РУБРИКАЦИЯ

Крым
15 ноября 2017

В окупованому Криму похвалилися, що виловили на 20% більше хамси, якій загрожує зникнення

14 ноября 2017

Судновласник покинув судно з екіпажем біля берегів окупованого Криму- РПСМ

13 ноября 2017

Окупанти засудили екс-керівника Ялтинського порту до 4,5 років позбавлення волі

08 ноября 2017

Очільника управління ФАС РФ в окупованому Криму знайшли мертвим

Николаев
15 ноября 2017

Заводчани-мітингарі розблокували міст у Миколаєві, аге погрожують згодом перекрити вже обидва

15 ноября 2017

Миколаївська ОДА: погашення заборгованості суднобудівникам не в нашій компетенції

15 ноября 2017

Працівники суднобудівного заводу в Миколаєві перекрили Південнобузький міст

13 ноября 2017

ЄБРР розглядає можливість надання «Нібулону» $40 млн кредиту

Одесса
06 ноября 2017

АМКУ може оштрафувати «Євротермінал» на 10% річного доходу

31 октября 2017

Для морських піхотинців поблизу Одеси будують сучасне військове містечко

31 октября 2017

ОПЗ збільшив чистий збиток на 8%

30 октября 2017

Військова прокуратура розслідує події на території військової частини в Одесі

Херсон
03 ноября 2017

"Паллада" урочисто передала новозбудований плавучий док замовнику

24 октября 2017

Єгиптянину заборонили в'їзд до України через незаконне відвідування Криму

23 октября 2017

Херсонська "Паллада" успішно завершила випробування композитного доку

06 октября 2017

СБУ викрила на хабарі головного інспектора митного поста «Херсон-порт»

Нормативные документы

Стратегія розвитку морських портів на період до 2015 року

21 мая 2008 14:00:00

Морський транспорт є важливою галуззю економіки України. Його ефективне функціонування є необхідним чинником, становлення України, як морської держави, сталого розвитку її транспортно-дорожнього комплексу і економіки у цілому.


Проект

 

 

Схвалено

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від                     2008 р.     № ____

 

 

Стратегія

розвитку морських портів на період до 2015 року

 

1. Роль морських портів в економіці України

Морський транспорт є важливою галуззю економіки України. Його ефективне функціонування є необхідним чинником, становлення України, як морської держави, сталого розвитку її транспортно-дорожнього комплексу і економіки у цілому.

Географічне положення України стимулює розвиток її транспортного потенціалу, інтеграцію у світову транспортну систему, насамперед, як країни, що має можливість забезпечити транзитні перевезення вантажів, що проходять через центр Європи найкоротшим шляхом.

Морські порти України є найважливішою складовою частиною не тільки транспортної, але і виробничої інфраструктури країни. Особлива роль портів в економіці визначається тим, що вони розташовані на напрямках міжнародних транспортних коридорів, а також тим, що через них проходить адміністративний та економічний кордон України. Порти виконують роль пунктів стиковки (перехідних мостів) між транспортною системою, а відповідно і економікою України з світовою транспортною системою та економіками іноземних держав.

Тому рівень технологічного та технічного оснащення, організаційно-правової системи функціонування та управління портів повинен. відповідати сучасним вимогам, що встановлені для портів у міжнародній транспортній системі.

Крім того, морські порти є ключовою складовою державної системи забезпечення безпеки мореплавства в територіальному морі та внутрішніх морських водах України, суб'єктом чисельних міжнародних економічних та правових взаємовідношень, закріплених конвенціями та іншими міжнародними договорами, стороною яких є Україна.

 

2. Формулювання проблем

Головними проблемами в сфері портової діяльності в України е невідповідність рівня розвитку портів, ефективності і якості Їх управління і функціонування сучасним міжнародним вимогам, попиту економіки та суспільства на їх послуги. Не забезпечується випереджаючий розвиток і повномасштабне використання існуючого потенціалу портів. Державна система забезпечення безпеки мореплавства не повною мірою відповідає світовим стандартам, зокрема стосовно організації державного портового нагляду та здійснення в порту окремих адміністративних функцій, координації дій під час пошуку та рятування на морі.

 

2.1. Рівень розвитку

Розвиток інфраструктури морських перевезень, зокрема, розвиток морських портів, здійснюється, незважаючи на загальне зростання обсягу перевантаження у портах, повільно. При потенційній можливості переробляти на існуючих потужностях до 180 млн. тон щорічно, морські торговельні порти в 2007 році досягли показника лише в 123,7 млн. тон. При цьому, Одеський, Маріупольський, Іллічівський порти і порт «Южний» завантажені майже повністю, але порти Дунайського регіону, Миколаївський, Херсонський, Бердянський, Керченський та інші порти мають значні можливості для розвитку, які не використовуються.

Сумарна потужність українських портів значно нижче потужності багатьох окремо взятих іноземних портів (Роттердам, Пусан, Гамбург і інші).

За якісними і технічними характеристиками, такими, як глибини на підхідних каналах, у причалів, технологічні засоби перевантаження і збереження вантажів, технічний стан причалів і устаткування, рівень автоматизації і комп'ютеризації, морські порти залишилися на рівні 90-х років минулого сторіччя.

Наявний дефіцит допоміжного портового флоту, призначеного забезпечувати безпечне мореплавство: криголамного, буксирного, природоохоронного. Стан шляхів сполучення, що використовуються для доставки вантажів до (з) морських портів, припортових станцій, автотранспортних розв'язок, дорожньої інфраструктури в цілому не відповідає сучасним логістичним вимогам.

Ефективна система оновлення основних засобів державних морських портів відсутня.

 

2.2. Ефективність і якість функціонування

Функції державного управління у морських портах залишилися незмінними, незважаючи на перехід економіки України до ринкових принципів функціонування. На державний морські порт покладені функції як господарюючого суб'єкта, так ї державні функції, у тому числі, державний нагляд.

В умовах зростання обсягів переробки вантажів портовими операторами недержавної форми власності, що у 2007 році досяг рівня більш 34 млн. тонн, застаріла структура управління державними портами не забезпечує рівних умов для економічної конкуренції, створює законодавчі та організаційні бар'єри для налагодження ефективного і прозорого механізму інвестування. Потенційно очікувані кошти могли бути вже в попередні роки інвестовані в розвиток та модернізацію виробничих потужностей портів України, якщо були б створені та задіяні законодавчі гарантії захисту приватних інвестицій. Їх відсутність в тому числі призвела до того, що 98% відсотків портальних кранів відпрацювали нормативний термін експлуатації, середній їх вік складає майже 29 років (при нормативному - 12,5).

Законодавче забезпечення рівних умов функціонування портових операторів усіх форм власності дало б змогу забезпечити залучення додаткових вантажопотоків у порти України, щорічне зростання контейнерних перевезень через морські порти України на 27-28%.

Порядок створення, функціонування та ліквідації морських терміналів недержавної форми власності, які найбільш динамічно розвиваються останнім часом, на сьогодні практично не визначено законодавством. Удосконалення також потребує законодавче забезпечення діяльності інших суб'єктів господарювання у сфері портової діяльності. Ключовими орієнтирами при цьому мають стати прискорення розвитку цього сектору економіки, його відповідність міжнародним вимогам, максимально обгpунтовані і прозорі системи оплати державних функцій та ставок на портову діяльність, що стимулюватиме розвиток конкурентного середовища на ринку портових послуг.

Сучасний підхід до визначення таких понять, як морський порт, спеціалізований майновий комплекс, портовий оператор, морський термінал (перелік термінів, що використовуються додається), дозволяє прискорити ринкові перетворення у сфери портової діяльності та на морському та річковому транспорті в цілому.

 

3. Аналіз причин виникнення проблем та обгpунтування заходів їх розв'язання

Завдяки чисельним структурним і кадровим перебудовам урядовий орган державного управління (Укрморрічфлот) втратив можливість забезпечувати належний рівень аналізу макроекономічних показників роботи галузі, розробки пропозицій щодо її розвитку довго- і короткострокового характеру. Протягом 1999-2007 років чисельність цього органу зменшена вдвічі, структурні підрозділи, призначені безпосередньо організовувати державне управління портами та іншими підприємствами морського транспорту, ліквідовані.

Удосконалення державної системи забезпечення безпеки судноплавства, механізму виконання міжнародних зобов'язань України здійснюються повільно. Відсутня централізована вертикаль прийняття рішень, у тому числі, стосовно конвенційних вимог в галузі портової діяльності, при пошуку та рятуванні людей на морі.

 

На сьогодні не сформульована морська політика України.

 

Багато заходів роблених дотепер Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу та Державної програми удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства на 2002-2006 роки, схваленої постановою КМУ від 28.01.2002 № 96, не були реалізовані через відсутність бюджетного фінансування. Діюча система державного управління в морських портах дотепер не відповідає сучасним вимогам. На державне підприємство - морський торговельний порт - покладено такі функції:

здійснення портових робіт (обслуговування суден: і пасажирів, перевантаження, складування, сортування вантажів тощо);

утримання і використання інфраструктури порту, у тому числі, спеціалізованого майнового комплексу;

забезпечення безпеки мореплавства;

державний портовий нагляд,

надання реєстраційно-дозвільних послуг від імені держави.

 

В умовах ринкових перетворень економіки держави, з одного боку, та фактичної роботи морського транспорту на світовому транспортному ринку, з іншого, це призвело до виникнення низки системних протиріч, які не можуть бути вирішені в рамках існуючої організаційно-правової системи, що викликає необхідність розробки та прийняття на урядовому рівні стратегії розвитку морських портів України на середньостроковий період - до 2015 року. Головним смислом стратегічних перетворень має стати розмежування господарських та адміністративно-управлінських функцій у портовій діяльності.

Стратегічні заходи щодо ринкових перетворень в галузі морського транспорту мають забезпечити суттєві зміни у системі формування доходів від портової діяльності та їх використання. Розмежування функцій потребує більш чіткого, економічно обгpунтованого підходу до формування співвідношень розмірів ставок портових зборів, ставок і тарифів на портові послуги - розвантаження-навантаження, складування, обслуговування суден, пасажирів, вантажів, деякі спеціалізовані послуги.

Стратегія розвитку. морських портів України на період до 2015 року (далі - Стратегія) відповідає шляхам та механізму проведення соціально-економічних і політичних реформ, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків». Реалізація Стратегії спрямована також на забезпечення розвитку міжгалузевих і міжнародних зв'язків транспортно-дорожнього комплексу України з країнами СНД, Чорноморського та Європейського регіонів.

Реалізація Стратегії базуватиметься на більш ефективному використанні механізмів залучення недержавних інвестицій, коштів державних підприємств і коштів державного бюджету. Одним з важливих чинників реалізації Стратегії є істотне підвищення відрахувань до державного бюджету, створення умов для покращення соціальної сфери.

 

4. Стратегічна мета розвитку морських портів України

Стратегічною метою є досягнення у найближчій перспективі рівня розвитку морських портів України, який забезпечував би їх гармонійне функціонування як елемента міжнародної транспортної мережі. Виробничі потужності і система управління портів повинні сприяти максимальній ефективності використання геополітичного положення України, її участі з урахуванням цього фактору у міжнародному розподілі праці у сфері портової діяльності, а також задоволенню потреб економіки України у транспортному сервісі.

 

Інфраструктура морських портів України має досягнути нового ступеню розвитку, який:

забезпечить випереджуючий розвиток для задовольняння потреб економіки і суспільства;

забезпечить удосконалення системи забезпечення безпеки людського життя та запобігання надзвичайним подіям техногенного характеру на морі;

буде заснований на сучасних, безпечних для людини і довкілля технологіях роботи;

забезпечить рівні можливості для діяльності суб'єктів транспортного процесу усіх форм власності;

дозволить більш повно використовувати транзитний потенціал країни; сприятиме прискоренню інтеграції транспортної системи України до світової та європейської транспортних систем.

 

5. Шляхи досягнення стратегічної мети

Єдиним можливим шляхом досягнення стратегічної мети є корінні та структурні перетворення, що призведуть до розбудови ринкової інфраструктури в галузі портової діяльності, істотної модернізації системи управління на усіх рівнях, реалізації принципів державно-приватного партнерства у морських портах.

 

Для здійснення перетворень необхідно:

створити законодавчі умови для виникнення довгострокової мотивації державно-приватного партнерства у морських портах;

забезпечити ефективний нагляд за додержанням вимог національного і міжнародного законодавства з боку суден, морських терміналів, портових операторів, інших суб'єктів портової діяльності;

стимулювати усі види виробничо-господарчої діяльності У портах підприємствами різних форм власності на принципах добросовісної конкуре1Щії;

забезпечити істотне зростання привабливості сфери портової діяльності для інвecторів, що у свою чергу призведе до значного підвищення темпів розвитку портів;

привести систему управління портами у відповідність до міжнародного законодавства.

 

Реалізація корінних та структурних перетворень потребує великого обсягу законодавчої роботи та необхідних організаційних заходів, які мають бути запроваджені на рівні Уряду та реалізовані у сфері портової діяльності у стислі терміни та з постійною адаптацією цих заходів до вимог міжнародного законодавства.

 

5.1. Законодавче забезпечення досягнення стратегічної мети

Положеннями розділу 3.5 «Транспортно-дорожній комплекс, зв'язок та інформатизація» Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» визначено прийняття закону України «Про морські порти», нової редакції Кодексу торговельного мореплавства України, закону «Про морську політику України».

Проект закону України «Про морські порти України» розроблений з метою врегулювання правовідносин, пов'язаних з реорганізацією та експлуатацією морських торговельних портів України та для впорядкування правових, економічних і організаційних основ діяльності портів.

Проект нової редакції Кодексу торговельного мореплавства буде представлено на розгляд після прийняття закону У країни «Про морські порти України».

Крім того передбачається розробити проекти нормативно-правових актів щодо особливостей акціонування та приватизації в морських портах, вільних економічних зон в морських портах, шляхів сполучення, оренди об'єктів державної власності в морських портах.

 

5.2 Організаційні заходи для досягнення стратегічної мети

 

5.2.1 Реформа системи управління

Реформа повинна здійснюватися планомірно, на базі ретельно опрацьованих завдань, в основу яких покладатимуться:

наукова обгpунтованість і економічна доцільність;

обгpунтоване скорочення дозвільних процедур;

забезпечення рівних прав суб'єктів господарювання, економічної конкуренції;

максимальне використання міжнародного досвіду побудови· морських адміністрацій портів та інших структур управління морським транспортом;

збереження та укріплення єдності морського транспорту, включаючи портову транспортно-виробничу систему.

 

Управління портовою діяльністю та державною системою забезпечення безпеки судноплавства здійснюють:

Мінтрансзв'язку;

Державна адміністрація морського і річкового транспорту; державні адміністрації портів;

морські адміністрації портів;

державне підприємство з організаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення управління морським і річковим транспортом;

державні підприємства, що забезпечують функціонування Державної системи забезпечення безпеки судноплавства:

державна морська лоцманська служба; морська аварійно-рятувальна служба; державна навігаційно-гідрографічна служба;

науково-дослідні, проектно-конструкторські та вишукувальні галузеві установи.

 

Органограма системи управління морськими і річковими портами України, що передбачена Стратегією, додається (додаток 2).

 

5.2.2 Удосконалення управління портовою діяльністю

Реформа системи управління морськими торговельними портами здійснюється шляхом:

реорганізації державних підприємств (морських торговельних портів) у державні адміністрації порту та морські адміністрації порту;

визначення об'єктів інфраструктури портів, що передаються державним адміністраціям портів з правом подальшої передачі в оренду (концесію тощо);

визначення об'єктів інфраструктури портів (спеціалізованого майнового комплексу), що передаються державним адміністраціям портів без права подальшої передачі в оренду (концесію тощо);

складення реєстрів державних об'єктів в портах;

визначення основних організаційних та фінансово-економічних засад передачі частки портової діяльності портовим операторам недержавної форми власності, налагодження ефективної системи контролю за використанням державної власності;

впровадження ефективного механізму використання портовими операторами інфраструктури порту, перехід на нові форми організації взаємодії (договори управління, концесії, оренди);

створення прозорої системи пошуку, оцінки, вибору та використання інвестицій у портовій інфраструктурі;

законодавче закріплення за морськими портами, що мають стратегічне значення для держави та знаходяться у вузлових точках міжнародних транспортних коридорів особливих умов їх розвитку і функціонування відповідно до міжнародних стандартів;

впровадження економічно обгpунтованого підходу до формування співвідношень розмірів ставок портових зборів, ставок і тарифів на портові послуги, що буде стимулювати розвиток конкурентного середовища у портах;

впровадження гнучкої системи встановлення ставок портових зборів відповідно паритетів національної валюти та іноземних валют, співвідношень з ставками зборів у портах-конкурентах;

ініціювання внесення змін до чинного законодавства щодо заміни ряду податків, пов'язаних із експлуатацією суден, єдиним реєстраційним збором;

удосконалення митних, екологічних санітарних, інших контрольних процедур в портах, приведення режиму роботи пунктів пропуску до світової практики;

покращення кадрової політики, зокрема удосконалення порядку визначення кваліфікаційних вимог, удосконалення конкурсної системи, істотне підвищення рівня управлінської культури.

 

Стратегією передбачається створення окремого державного підприємства для вирішення таких завдань:

впровадження постійного моніторингу діяльності портів разом зі змінами на фрахтовому ринку та змінами у вантажній базі експортно-імпортного та транзитного вантажопотоків;

удосконалення координації діяльності портів з іншими видами транспорту, пошук оптимального розподілу традиційних вантажопотоків;

реалізація практичних заходів щодо відведення портам акваторій та територій, резервування земельних ділянок для розвитку;

аналітичне забезпечення роботи Укрморрічфлоту та Мінтрансзв'язку з питань портової діяльності та торговельного мореплавства в цілому.

 

З урахуванням важливості розвитку портового господарства в економіці країни, при Кабінеті Міністрів України Стратегією передбачається створення міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку портів під головуванням керівника центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту та зв'язку. До її складу включатимуться представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних і приватних підприємств і організацій, пов'язаних зі здійсненням портової діяльності.

 

5.2.3 Фінансування системи управління морськими портами та за· безпечення безпеки судноплавства

Фінансування підприємств, установ та організацій, що входять до системи управління морськими портами та державної системи забезпечення безпеки судноплавства, передбачається за рахунок:

державна адміністрація морського і річкового транспорту - кошти спеціального фонду Державного бюджету України;

державні адміністрації портів - кошти цільових портових зборів, сплата за надання послуг, пов'язаним із експлуатацією спеціалізованого майнового комплексу порту, надходження на договірних умовах від портових операторів та морських терміналів за використання частки інфраструктури портів;

морські адміністрації портів - кошти адміністративного портового збору;

державне підприємство з інформаційно-аналітичного та організаційного забезпечення управління морським і річковим транспортом - кошти державних адміністрацій портів від виконання на договірних засадах робіт з координації портової діяльності, розробки генерального плану розвитку морських портів України, планів (програм) розвитку портів та інших робіт;

Існуюча система фінансування державних підприємств, що забезпечують функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства, не змінюється.

 

6. Очікувані результати реалізації Стратегії

В результаті реалізації завдань Стратегії передбачається зростання обсягів вантажопереробки у портах України на 50-60 млн. тон на рік.

 

Очікується:

зростання надходжень від суднових портових зборів на 20-30 млн. євро на рік;

зростання доходів суб'єктів господарювання, що будуть здійснювати вантажопереробку на 200 млн. євро на рік, а також відповідних доходів підприємств залізничного та автомобільного транспорту за надання послуг по перевезенню додаткових 50-60 млн. тон вантажів;

зростання надходжень до державного бюджету від податку на прибуток на 40 млн. євро на рік.

 

Слід також очікувати значного збільшення надходжень до державного бюджету від додаткових відрахувань із заробітної плати працівників, зайнятих у портовій діяльності, яке буде обумовлене зростанням обсягів вантажопереробки у портах.

 

Реалізація заходів передбачених Стратегією також дасть можливість:

активізувати залучення недержавних інвестицій;

підвищити раціональність використання коштів, що будуть отримані державою від використання портової інфраструктури та коштів державного бюджету;          .

привести у відповідність міжнародним стандартам систему управління морськими портами;

оновити основні фонди портової інфраструктури; підвищити рівень безпеки мореплавства, зменшити негативний вплив на навколишнє природне середовище;

забезпечити сталий розвиток морського транспорту, підвищення ефективності реалізації транспортної політики та зовнішньоекономічної діяльності країни;

забезпечити конкурентоспроможність морського транспорту країни на міжнародному ринку;

створити умови для випереджаючого розвитку морських портів і терміналів, оновити їх основні засоби;

забезпечити розвиток конкурентного середовища на ринку портових послуг;

удосконалити систему державного управління морським транспортом; створити прозорий та привабливий механізм залучення у портову діяльність недержавних інвестицій;

удосконалити законодавчу базу, наблизити її до міжнародних стандартів;

удосконалити тарифну політику стимулювати зростання транзитних вантажопотоків;

підвищити рівень безпеки мореплавства, зменшити негативний вплив на навколишнє природне середовище.

 

7. Фінансові, матеріально-технічні, трудові ресурси для реалізації заходів та виконання завдань, передбачених Стратегією

Реалізація заходів та виконання завдань Стратегії здійснюватиметься за рахунок фінансування на умовах державно-приватного партнерства.

Передбачаються залучення коштів для фінансування програмних завдань:

кошти недержавних інвестицій - для реалізації основних програм розвитку портової інфраструктури, призначеної для виконання портових робіт;

кошти державних підприємств - для створення генерального плану розвитку портів і планів (програм) розвитку портів, розвитку інфраструктури спеціалізованого майнового комплексу портів і державної системи забезпечення безпеки судноплавства;

кошти недержавних інвестицій, кредитні кошти, кошти державних підприємств і державного бюджету України - для розвитку державної системи забезпечення безпеки судноплавства, національної системи пошуку і рятування на морі.

 

Збільшення трудових ресурсів яке може бути викликано реалізацією передбачених Стратегією заходів щодо перетворень у системі  управління портів не очікується у зв'язку з тим, що удосконалення організаційних функцій планується за рахунок підвищення рівня ефективності роботи персоналу. Очікується зростання кількості робочих місць у портовій діяльності адекватно нарощуванню обсягів переробки вантажів у портах.

 

8. Заключні положення

Стратегія розвитку морських портів України до 2015 року:

визначає сутність корінних перетворень системи управління морськими портами України, головні завдання, форми реалізації та заходи держави в сфері портової діяльності У середньостроковий період - до 2015 року;

через реалізацію завдань передбачених Стратегією формулює єдину систему державних пріоритетів розвитку в цілому галузі морського і річкового транспорту;

створює основу щодо прийняття на державному рівні рішень в сфері державної транспортної політики, розробки цільових комплексних програм в галузі морського і річкового транспорту, суміжних галузях економіки, окремих регіонів;

є документом щодо єдиного розуміння ролі морського і річкового транспорту та морських портів в економіці України та перспектив їх розвитку.

 

 

Додаток 1

до п. 2.2 Стратегії

 

Терміни, що використовуються в тексті Стратегії

 

Морський порт - це транспортний комплекс, розташований на відведеній в установленому порядку державній адміністрації порту території та акваторії зі встановленими межами, призначений і обладнаний для обслуговування суден і пасажирів, в якому створено морську адміністрацію порту, здійснюються вантажно-розвантажувальні роботи, надаються транспортно-експедиторські, спеціалізовані та інші послуги, а також забезпечуються безпечне плавання та стоянка суден.

Акваторія порту - відведена у постійне користування державній адміністрації порту в установленому порядку частина водного об'єкту (об'єктів), обмежена природними, штучними або умовними кордонами і призначена у своїй судноплавній частині для забезпечення безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден.

Акваторія порту, яка прилягає до причалів морського терміналу, розташованого поза межами території порту, відводиться державній адміністрації порту, визначеній центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту.

Територія порту - сукупність земельних ділянок, відведених Кабінетом Міністрів у постійне користування державній адміністрації порту для здійснення портової діяльності, включаючи штучно створені ділянки (намиті, насипані, створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій), ділянки земель водного фонду, пов'язаних із акваторією порту.

Спеціалізований майновий комплекс - сукупність державного майна, закріпленого на праві господарського відання за державною адміністрацією порту, що в єдиному технологічному процесі забезпечує надання послуг у порту і складається з підхідних каналів, причалів, причальних споруд і пірсів усіх категорій і призначень, огороджувальних і захисних гідротехнічних споруд, пасажирських вокзалів, засобів навігаційного обладнання, портових систем сигналізації, енерговодопостачання та водовідведення, портового флоту, автомобільних доріг і залізничних колій (до першого розгалуження за межами території порту), технологічних проїздів, інших інженерних засобів.

Інфраструктура порту - включає в себе спеціалізований майновий комплекс державної адміністрації порту, а також складські приміщення, навантажувально-розвантажувальні механізми та інше майно.

Державна адміністрація порту - державне унітарне комерційне підприємство, що входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, за яким закріплений на праві господарського відання спеціалізований майновий комплекс, та якому відведена в установленому порядку територія та акваторія порту.

Морська адміністрація порту - державна некомерційна організація, яка здійснює функції державного портового нагляду за безпекою судноплавства на акваторії порту, території порту і морського терміналу, підхідних каналах і фарватерах та інші функції, покладені на неї законодавством, входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.

Спеціалізовані послуги - послуги, що надаються в порту, мають свої особливості, пов'язані із організацією судноплавства відповідно до законодавства та зобов'язань України за її міжнародними договорами.

Портовий оператор - суб'єкт підприємницької діяльності, який на договірних засадах здійснює на території і акваторії порту діяльність, пов'язану з вантажно-розвантажувальними роботами, зберіганням вантажу, обслуговуванням суден, пасажирів і вантажів, а також здійснює інші пов'язані з цим види діяльності, не заборонені законодавством.

Морський термінал - виробничо-перевантажувальний комплекс незалежно від форми власності та господарювання суб'єкта підприємницької діяльності, розташований на території порту або за його межами, але на території, що прилягає до акваторії порту, та містить сукупність технічних засобів, в тому числі інженерних споруд, підйомно-транспортного й іншого устаткування, що забезпечує безпечне навантаження-вивантаження вантажів, стоянку і обслуговування суден та пасажирів.

 

Додаток 2

до п. 5.2.1 Стратегії