Погода в інших містах

РУБРИКАЦИЯ

Крым
15 ноября 2017

В окупованому Криму похвалилися, що виловили на 20% більше хамси, якій загрожує зникнення

14 ноября 2017

Судновласник покинув судно з екіпажем біля берегів окупованого Криму- РПСМ

13 ноября 2017

Окупанти засудили екс-керівника Ялтинського порту до 4,5 років позбавлення волі

08 ноября 2017

Очільника управління ФАС РФ в окупованому Криму знайшли мертвим

Николаев
15 ноября 2017

Заводчани-мітингарі розблокували міст у Миколаєві, аге погрожують згодом перекрити вже обидва

15 ноября 2017

Миколаївська ОДА: погашення заборгованості суднобудівникам не в нашій компетенції

15 ноября 2017

Працівники суднобудівного заводу в Миколаєві перекрили Південнобузький міст

13 ноября 2017

ЄБРР розглядає можливість надання «Нібулону» $40 млн кредиту

Одесса
06 ноября 2017

АМКУ може оштрафувати «Євротермінал» на 10% річного доходу

31 октября 2017

Для морських піхотинців поблизу Одеси будують сучасне військове містечко

31 октября 2017

ОПЗ збільшив чистий збиток на 8%

30 октября 2017

Військова прокуратура розслідує події на території військової частини в Одесі

Херсон
03 ноября 2017

"Паллада" урочисто передала новозбудований плавучий док замовнику

24 октября 2017

Єгиптянину заборонили в'їзд до України через незаконне відвідування Криму

23 октября 2017

Херсонська "Паллада" успішно завершила випробування композитного доку

06 октября 2017

СБУ викрила на хабарі головного інспектора митного поста «Херсон-порт»

Нормативные документы

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо судноплавства"

15 июня 2009 21:41:41


Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо судноплавства"

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо судноплавства

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

1. У Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №№ 47 - 52, ст. 349):

 

1) статті 1 - 4 викласти в такій редакції:

 

«Стаття 1. Завдання Кодексу торговельного мореплавства України

 

Кодекс торговельного мореплавства України регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.

 

Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана:

 

1) з використанням суден для:

 

перевезення вантажів, пасажирів, їх багажу та пошти;

 

лоцманського і криголамного проведення;

 

виконання буксирних, пошукових і рятувальних операцій;

 

будування та експлуатації морських шляхів, гідротехнічних, підводно-технічних та інших подібних робіт;

 

піднімання майна, що затонуло;

 

розвідки, розробки, видобування та збереження живих і неживих природних ресурсів;

 

промислу риби та інших водних живих ресурсів;

 

охорони та збереження навколишнього природного середовища;

 

наукових, спортивних і культурних цілей;

 

інших цілей;

 

2) із забезпеченням безпеки судноплавства.

 

Під безпекою судноплавства у цьому Кодексі розуміється такий стан торговельного мореплавства, за якого забезпечується належний рівень захищеності людського життя і здоров’я та водного середовища, а також збереження (охорони) майна.

 

Стаття 2. Державне управління у сфері торговельного мореплавства

 

Державна політика та стратегія розвитку торговельного мореплавства України визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Державне управління у сфері торговельного мореплавства спрямоване на:

 

забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг, юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, захист прав споживачів;

 

забезпечення безпеки судноплавства;

 

виконання міжнародних зобов’язань України у сфері торговельного мореплавства;

 

забезпечення конкурентоспроможності українських морських портів і терміналів, суден, судноплавних компаній, інших суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов’язану з торговельним мореплавством, на міжнародному ринку;

 

розвиток та удосконалення нормативно-правової бази торговельного мореплавства;

 

визначення загальних засад управління та регулювання, пріоритетних напрямів розвитку торговельного мореплавства та морського транспорту;

 

створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торговельного мореплавства, обмеження монополізму та розвиток конкуренції;

 

охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу торговельного мореплавства;

 

забезпечення здійснення інших державних заходів, пов’язаних з торговельним мореплавством, що передбачені законодавством України.

 

Державне управління у сфері торговельного мореплавства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку, урядовий орган в галузі морського і річкового транспорту, що діє у системі центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку та підпорядкований йому, інші державні органи відповідно до цього Кодексу.

 

Кабінет Міністрів України включає актуальні завдання державної політики у сфері торговельного мореплавства до Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

 

Центральний орган виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку:

 

проводить єдину державну політику у сфері торговельного мореплавства;

 

здійснює державне управління у сфері торговельного мореплавства, координує діяльність центральних та інших органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій в цій сфері;

 

проводить єдину науково-технічну політику у сфері торговельного мореплавства;

 

забезпечує спільно з іншими центральними органами виконавчої влади роботу державної системи забезпечення безпеки судноплавства в територіальному морі, внутрішніх водах України, на українських суднах і в портах, включаючи морський пошук та рятування;

 

забезпечує відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України» вирішення питань щодо укладення та виконання міжнародних договорів України з питань торговельного мореплавства;

 

виконує функції морської адміністрації України та призначеного органу з охорони суден та портових засобів відповідно до міжнародних договорів України з торговельного мореплавства, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

 

затверджує нормативно-правові акти з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб;

 

розробляє та затверджує за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади правила плавання в територіальному морі та внутрішніх водах України;

 

розробляє та затверджує за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів правила запобігання забрудненню з суден;

 

вирішує інші питання, пов’язані з торговельним мореплавством.

 

Урядовий орган в галузі морського і річкового транспорту, що діє в системі центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку:

 

організовує виконання актів законодавства у сфері торговельного мореплавства;

 

узагальнює практику застосування законодавства з питань торговельного мореплавства, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення;

 

бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань торговельного мореплавства;

 

здійснює державний контроль та державний нагляд за торговельним мореплавством і безпекою судноплавства, додержанням законодавства і вимог міжнародних договорів України в цій галузі;

 

проводить перевірку підприємств, установ та організацій, які провадять діяльність у сфері торговельного мореплавства;

 

проводить огляди українських суден та іноземних суден, що перебувають у територіальному морі, внутрішніх морських водах, на внутрішніх водних шляхах, у морських портах України, з метою перевірки додержання вимог законодавства та міжнародних договорів стосовно забезпечення безпеки судноплавства;

 

складає акти та приписи про усунення порушень вимог міжнародних договорів, нормативних актів з питань безпеки судноплавства;

 

відповідно до закону організовує і здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення на морському транспорті, складає протоколи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення;

 

видає розпорядження про усунення порушень вимог нормативних актів з питань безпеки судноплавства та міжнародних договорів;

 

забороняє в установленому порядку експлуатацію суден, інших транспортних засобів, споруд, устатковання морського транспорту, надання послуг і виконання робіт, якщо це створює загрозу для життя та здоров'я людей, до усунення порушення вимог законодавства та міжнародних договорів стосовно забезпечення безпеки судноплавства.

 

забезпечує проведення аварійно-рятувальних робіт та розслідування аварійних подій з суднами;

 

здійснює заходи, спрямовані на полегшення міжнародного морського судноплавства;

 

організовує роботу лоцманської, навігаційно-гідрографічної й аварійно-рятувальної служб, служби регулювання руху суден, інших підприємств, установ і організацій, що входять до складу державної системи забезпечення безпеки судноплавства;

 

організовує і проводить дипломування та сертифікацію плавскладу суден і працівників підприємств, установ і організацій, що входять до складу державної системи забезпечення безпеки судноплавства;

 

організовує здійснення у встановленому законодавством порядку дозвільно-реєстраційних функцій у сфері торговельного мореплавства;

 

здійснює міжнародне співробітництво у сфері торговельного мореплавства, бере участь у межах повноважень у роботі відповідних міжнародних організацій;

 

забезпечує в межах своїх повноважень виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України у галузі торговельного мореплавства;

 

організовує друковане видання офіційних текстів національних та міжнародних правил, що стосуються безпеки людського життя на морі, захисту навколишнього природного середовища та охорони судна;

 

виконує за дорученням центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку функції морської адміністрації України та призначеного органу з охорони суден і портових засобів.

 

Стаття 3. Законодавство з питань торговельного мореплавства

 

Законодавство з питань торговельного мореплавства складається з цього Кодексу, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, Закону України «Про морські порти України» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього Кодексу.

 

У разі коли міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими актами законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

 

До цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

 

Стаття 4. Нормативно-правове регулювання питань торговельного мореплавства

 

Акти центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку, що стосуються питань торговельного мореплавства, віднесених до його компетенції, є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами та суднами, незалежно від прапора, які перебувають у територіальному морі та внутрішніх водах України.

 

Нормативні акти, які стосуються найму, умов праці та працевлаштування моряків, розробляються центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

Нормативні акти, які стосуються найму, умов праці та працевлаштування персоналу риболовних суден, розробляються центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства за погодженням з центральними органами виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку і в галузі праці та соціальної політики та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

Спеціальні правила експлуатації риболовних суден затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку»;

 

2) у статті 7:

 

після слів «в порядку, передбаченому» доповнити словами «Конституцією України та»;

 

доповнити частиною другою такого змісту:

 

«Центральний орган виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку:

 

1) забезпечує виконання зобов’язань, узятих Україною за міжнародними договорами з питань торговельного мореплавства, стежить за реалізацією прав, які випливають з таких договорів для України, за виконанням зобов’язань іншими учасниками міжнародних договорів; забезпечує своєчасне розроблення проектів законодавчих актів України, прийняття яких обумовлено виконанням цих договорів;

 

2) здійснює відстеження розвитку міжнародного права у сфері торговельного мореплавства, забезпечує своєчасне розроблення проектів законодавчих актів України, прийняття яких обумовлено доцільністю її приєднання до міжнародних багатосторонніх договорів (конвенцій), що застосовуються для українських суден і морських портів, інших суб’єктів торговельного мореплавства України»;

 

3) у статті 9:

 

назву статті викласти в такій редакції:

 

«Стаття 9. Розрахункова одиниця. Місткість судна»;

 

цифри «309» замінити цифрами «308»;

 

доповнити частиною другою такого змісту:

 

«Для цілей статей 20-22, 36, 101, 308 цього Кодексу під місткістю судна розуміється його валова місткість, яка визначається відповідно до правил обміру суден, що встановлені в Додатку 1 до Міжнародної конвенції про обмірювання суден 1969 року»;

 

4) статті 10 та 12 викласти в такій редакції:

 

«Стаття 10. Державний нагляд за торговельним мореплавством. Розслідування аварійних подій з суднами

 

Державний нагляд за торговельним мореплавством і безпекою судноплавства в Україні та контроль за дотриманням законодавства та міжнародних договорів України у галузі торговельного мореплавства і безпеки судноплавства здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку через урядовий орган в галузі морського і річкового транспорту, що діє в системі центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку, та морські адміністрації портів.

 

Державний нагляд за безпекою плавання риболовних суден здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства.

 

Державний нагляд за торговельним мореплавством та за безпекою судноплавства здійснюється відповідно до цього Кодексу, інших законів України, нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього Кодексу, та міжнародних договорів України у сфері торговельного мореплавства.

 

Розслідування аварійних подій з суднами здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку. Розслідуванню підлягають аварійні події, що сталися з українським судном у будь-яких водах, включаючи відкрите море і води, що перебувають під юрисдикцією іноземних держав.

 

Аварійні події, пов'язані з пошкодженням знарядь промислу риболовного судна іншими суднами, класифікуються як зіткнення суден»;

 

«Стаття 12. Відведення водного простору та землі для торговельного мореплавства

 

Відведення водного простору для торговельного мореплавства та встановлення меж акваторій морських портів здійснюється Кабінетом Міністрів України за пропозицією центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку.

 

Відведення землі, включаючи землі водного фонду, для торговельного мореплавства та встановлення меж територій портів здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку або за його пропозицією, за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, морських терміналів - за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку, центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

 

Будівництво, штучне створення земельних ділянок (намив, насипання, створення із застосуванням інших гідротехнічних технологій) погоджуються з центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку та здійснюються з дозволу капітана найближчого морського порту, будь-яка інша робота в зоні дії навігаційного обладнання, в акваторії та на території морського порту або морського терміналу, на судноплавних водних шляхах погоджується з урядовим органом в галузі морського і річкового транспорту, що діє в системі центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку, та здійснюється з дозволу капітана найближчого морського порту.

 

Юридичні та фізичні особи, які порушили правила частини третьої цієї статті, зобов'язані на вимогу урядового органу в галузі морського і річкового транспорту, що діє в системі центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку, здійснити в зазначений ним термін за власний рахунок знесення, знищення, перенесення або необхідні зміни будівель і споруд, що створюють перешкоди судноплавству або дії засобів зв’язку, навігаційного чи іншого обладнання, які забезпечують безпечне судноплавство»;

 

5) у статті 13:

 

частину першу викласти в такій редакції:

 

«Правила цього Кодексу поширюються:

 

на морські судна незалежно від прапора – під час їх перебування у територіальному морі й у внутрішніх водах України;

 

на українські судна – незалежно від місця їх перебування;

 

на судна внутрішнього плавання – під час їх перебування у територіальному морі й у внутрішніх морських водах України, під час здійснення ними міжнародних рейсів і у випадках, передбачених статтями 297 і 327 цього Кодексу»;

 

у частині другій після слів «за винятком» доповнити словом «прямо»;

 

доповнити частиною другою такого змісту:

 

«Міжнародний рейс – це рейс судна, портом відправлення або (та) портом призначення якого є порт, який розташовується за межами України».

 

У зв’язку з цим частини другу – четверту вважати відповідно частинами третьою – п’ятою;

 

у частині четвертій слова «морського транспорту» замінити словами «морських суден»;

 

6) у статті 14:

 

а) у частині першій:

 

у пункті 1 слово та цифри «статті 40» замінити словом та цифрами «статей 40-47»;

 

у пункті 2 слова «Морський порт» замінити словами «Судноплавство в територіальному морі, внутрішніх водах, акваторіях морських портів»;

 

у пункті 3 слова «в межах вод» замінити словами «в акваторіях»;

 

у пункті 4 слово «морських» виключити;

 

пункт 8 викласти в такій редакції:

 

«8) у главі 3 «Морська іпотека» розділу Х – до іпотеки українських суден»;

 

б) у частині другій слова «також тим, що зазначено у пасажирському квитку» замінити словами «законодавством місця укладання договорів, якщо інше не встановлено угодою сторін»;

 

в) у частині третій:

 

у пункті «а» слово «договорі» замінити словом «договорах»;

 

у пункті «г» слово «власником» замінити словом «судновласником»;

 

7) у статті 15:

 

а) у частині першій:

 

абзац перший після слів «торговельне судно» доповнити словами «або судно»;

 

пункт 2 перед словами «охорона промислів» доповнити словами «нагляд за безпекою судноплавства,»;

 

б) частини другу та третю викласти в такій редакції:

 

«Риболовне судно в цьому Кодексі – це торговельне судно, яке класифіковано і використовується для безпосереднього вилову з моря риби чи інших водних живих ресурсів.

 

Знаряддя промислу є невід'ємною частиною риболовного судна»;

 

в) доповнити частиною п’ятою такого змісту:

 

«Прогулянкове судно в цьому Кодексі – це судно найбільшою довжиною до 24 м, що використовується виключно з метою відпочинку або спорту, не є засобом здійснення господарської діяльності та може мати на борту не більше 12 осіб, включаючи членів екіпажу»;

 

8) у статті 18:

 

назву статті викласти в такій редакції:

 

«Стаття 18. Імунітет державних суден»;

 

слова «органу, який здійснює управління майном, що перебуває у державній власності» замінити словами «уповноваженого органу управління»;

 

9) у частині другій статті 19 після слів «майнові права на» доповнити словом «українські», а слова «держави, під прапором якої плаває судно» замінити словом «України»;

 

10) у статті 20:

 

частину першу після слів «чи використовує» доповнити словом «його»;

 

доповнити частиною третьою такого змісту:

 

«Кожний судновласник українського судна місткістю більше 100 одиниць, яке здійснює міжнародні рейси, повинен мати ідентифікаційний номер Міжнародної морської організації (ІМО), який присвоюється судновласнику і вноситься до суднових документів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку відповідно до міжнародних договорів України»;

 

11) статтю 21 доповнити частиною другою такого змісту:

 

«Кожне судно валовою місткістю більше 100 одиниць повинно мати ідентифікаційний номер ІМО, який присвоюється судну і вноситься до суднових документів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань транспорту відповідно до міжнародних договорів України».

 

У зв’язку з цим частини другу – третю вважати відповідно частинами третьою – четвертою;

 

12) статті 22-24, 26 і 27 викласти в такій редакції:

 

«Стаття 22. Класифікація суден і технічний нагляд за ними

 

Класифікацію суден, що підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, та технічний нагляд за ними здійснює класифікаційне товариство, обране судновласником.

 

Технічний нагляд за суднами, що підлягають реєстрації у судновій книзі, здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку.

 

Технічний нагляд за виконанням на суднах вимог, що встановлені міжнародними договорами України (конвенційний нагляд), здійснюється класифікаційними товариствами. Порядок залучення класифікаційних товариств до здійснення конвенційного нагляду, а також перелік класифікаційних товариств, що залучаються, встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку відповідно до цих договорів.

 

Контроль за здійсненням технічного нагляду за українськими суднами здійснює урядовий орган в галузі морського і річкового транспорту, що діє в системі центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку, відповідно до міжнародних договорів України».

 

Стаття 23. Технічний стан суден. Допуск судна до плавання

 

Торговельні судна, що плавають під Державним Прапором України та здійснюють міжнародні рейси, повинні за своїми конструкцією, обладнанням та устаткуванням відповідати вимогам міжнародних договорів України. Вимоги до конструкції, обладнання та устаткування інших українських торговельних суден установлюються центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку з урахуванням стандартів, що містяться у міжнародних договорах України, а також особливостей експлуатації та районів плавання таких суден.

 

Судна та кораблі, що плавають під військово-морським прапором України, повинні відповідати вимогам до конструкції, обладнання та устаткування українських торговельних суден у частині запобігання забрудненню навколишнього природного середовища з урахуванням особливостей їх використання.

 

Судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки судноплавства.

 

Стаття 24. Допуск суден внутрішнього плавання до плавання в морі та прибережне плавання суден

 

Вимоги, яким повинні відповідати українські судна внутрішнього плавання, що допускаються до плавання в морі, включаючи межі районів морського плавання цих суден, а також вимоги до суден, які здійснюють прибережне плавання, встановлює класифікаційне товариство.

 

Загальні умови здійснення прибережного плавання суден установлюються в правилах плавання, що передбачені статтями 3 і 110 цього Кодексу, з урахуванням навігаційних та інших особливостей прибережних районів, призначення та конструкції суден, складу та кваліфікації екіпажів.

 

Під прибережним плаванням у цьому Кодексі розуміється плавання вздовж берегів з обмеженим віддаленням від берега, місць схову та з припустимою відстанню між місцями схову»;

 

«Стаття 26. Державна реєстрація суден

 

Українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства, у тому числі ті судна, що будуються на території України, підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України.

 

Українські судна, що не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, реєструються у судновій книзі.

 

Судно, зафрахтоване на умовах бербоут-чартеру (стаття 203 цього Кодексу), за заявою фрахтувальника може бути тимчасово, але не більше строку дії договору бербоут-чартеру, зареєстровано у Державному судновому реєстрі України або в судновій книзі, якщо на момент фрахтування таке судно не було зареєстровано в іншій державі або було зареєстровано в іншій державі, але запис, зроблений в судновому реєстрі цієї держави, зупинено, про що судновласник повинен повідомити орган державної реєстрації суден та надати належні документальні докази.

 

Реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України здійснюють капітани морських портів. Реєстрацію суден у судновій книзі здійснюють органи державної реєстрації суден, визначені центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку.

 

Положення про порядок державної реєстрації суден затверджується центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку.

 

Стаття 27. Умови реєстрації

 

Судно може бути зареєстровано у Державному судновому реєстрі України тільки в одному морському порту України на вибір власника, а в судновій книзі – тільки одним органом державної реєстрації суден.

 

Порт реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України може бути змінено за бажанням власника з дотриманням вимог частини першої цієї статті»;

 

13) статтю 28 доповнити частиною другою такого змісту:

 

«Свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України і судновий білет втрачають чинність у разі втрати судном права плавання під Державним Прапором України».

 

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

 

14) у статті 29:

 

частину третю доповнити пунктом 4 такого змісту:

 

«4) подання заяви власником судна»;

 

доповнити частиною четвертою такого змісту:

 

«Судно може також бути виключено з Державного суднового реєстру України або суднової книги у разі його протизаконного використання для піратства, перевезення ним або утримання на його борту рабів. Рішення про виключення в такому випадку приймається центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку відповідно до законодавства та міжнародних договорів України»;

 

15) у статті 30 після слів «повідомити орган» доповнити словом «державної»;

 

16) у частині третій статті 32 слова «юридичної особи в Україні, заснованої виключно українськими власниками» замінити словами «фізичної особи - суб’єкта господарювання або юридичної особи, заснованої в Україні відповідно до законодавства»;

 

17) частину першу статті 33 викласти в такій редакції:

 

«Судно одержує право плавання під Державним Прапором України з моменту реєстрації його у Державному судновому реєстрі України або судновій книзі та отримання свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України або суднового білета»;

 

18) статті 35-38 викласти в такій редакції:

 

«Стаття 35. Суднові документи

 

Судно, зареєстроване у Державному судновому реєстрі, повинно мати такі основні суднові документи:

 

свідоцтво (або тимчасове свідоцтво) про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент);

 

свідоцтво про право власності на судно;

 

класифікаційне свідоцтво;

 

обмірне свідоцтво;

 

свідоцтво про мінімальний безпечний склад екіпажу;

 

список осіб суднового екіпажу (суднова роль);

 

список пасажирів, що перебувають на судні;

 

судновий журнал;

 

машинний журнал (для суден з механічним двигуном);

 

журнали реєстрації операцій з небезпечними і шкідливими речовинами, плани поводження з такими речовинами, якщо це вимагається міжнародними договорами України або правилами запобігання забрудненню з суден;

 

журнал безперервної реєстрації історії судна (синопсис);

 

санітарний журнал;

 

суднове санітарне свідоцтво;

 

пасажирське свідоцтво, якщо судно перевозить більше 12 пасажирів;

 

дозвіл на право користування судновою радіостанцією та інші документи відповідно до Регламенту радіозв'язку;

 

свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для цілей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 15 цього Кодексу;

 

свідоцтво про забезпечення відповідальності, як це передбачено статтею 310 цього Кодексу;